«1000 днів війни. Мій шлях»: історії переможців всеукраїнського конкурсу есе від Музею «Голоси Мирних»

Всеукраїнський конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях», організований Музеєм «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, завершився, об’єднавши голоси з усіх куточків України. Цьогоріч на конкурс було подано понад 4 тисячі творчих робіт, які стали відображенням мужності українців у найтемніші часи. Роботи переможців увійшли до спеціальної колекції Музею, яка показує ці 1000 днів крізь життя звичайних людей.

Кожне есе — це особистий шлях через випробування війною. У цих текстах є біль втрат, спогади про мирні дні, але водночас — віра у перемогу, любов до рідної землі та впевненість у майбутньому.

Попри трагічні обставини, українська молодь і педагоги демонструють неймовірну стійкість та творчі таланти. Їхні історії наповнені мріями про мир, щасливе життя у вільній країні та повернення до своїх домівок і близьких.

Колекція есе «1000 днів війни. Мій шлях» — це свідчення того, як війна змінює життя людей, але не здатна зламати їхню волю. Ці історії нагадують кожному з нас, що навіть у найважчі часи важливо мріяти, діяти та боротися за своє майбутнє.

Музей «Голоси Мирних» продовжує документувати свідчення, які назавжди залишаться важливою частиною історії України.

«В моїй пам’яті залишились її останні спроби дихати»
17.12.2024
«В моїй пам’яті залишились її останні спроби дихати»
«Разом із моїм серцем вдома залишився тато»
17.12.2024
«Разом із моїм серцем вдома залишився тато»
«Я навчилася цінувати моменти, поки вони не стали спогадами»
17.12.2024
«Я навчилася цінувати моменти, поки вони не стали спогадами»
«Страшно, що багатьом людям набагато гірше»
17.12.2024
«Страшно, що багатьом людям набагато гірше»
«Мій брат загинув, рятуючи наших рідних»
17.12.2024
«Мій брат загинув, рятуючи наших рідних»
«Внутрішній спокій і гармонія розпалися на дрібні уламки»
17.12.2024
«Внутрішній спокій і гармонія розпалися на дрібні уламки»
«Одним вибухом війна забрала в мене все, що було найдорожчим»
17.12.2024
«Одним вибухом війна забрала в мене все, що було найдорожчим»
«І я вірила, що життя буде продовжуватись»
17.12.2024
«І я вірила, що життя буде продовжуватись»
«Як сьогодні, пам’ятаю похорони тата»
19.12.2024
«Як сьогодні, пам’ятаю похорони тата»
«Війна не десь там, війна за 30 кілометрів від мого будинку»
19.12.2024
«Війна не десь там, війна за 30 кілометрів від мого будинку»
«Час не лікує... ти просто звикаєш до болю»
19.12.2024
Микита Загоруйко
«Час не лікує... ти просто звикаєш до болю»
«Намагаюся триматися і вірити, що повернеться наш Герой»
19.12.2024
«Намагаюся триматися і вірити, що повернеться наш Герой»
«Дізнаюсь, що сусідку Олену розстріляли в машині»
19.12.2024
«Дізнаюсь, що сусідку Олену розстріляли в машині»
«Ми покоління тих, кому болить, тих хто не мовчить»
19.12.2024
«Ми покоління тих, кому болить, тих хто не мовчить»
«Три міни і ракета в будинок. Не пробачу»
19.12.2024
«Три міни і ракета в будинок. Не пробачу»
«Там назавжди лишилася справжня я, безтурботна дитина»
19.12.2024
«Там назавжди лишилася справжня я, безтурботна дитина»
«Досить швидко стало небезпечно перебувати в квартирі»
19.12.2024
«Досить швидко стало небезпечно перебувати в квартирі»
«Плаче рідна земля кривавими сльозами»
19.12.2024
«Плаче рідна земля кривавими сльозами»
«Було багато булінгу, панічних атак, істерик»
19.12.2024
«Було багато булінгу, панічних атак, істерик»
«Але я вже не боюсь і сміливо дивлюсь війні у вічі»
19.12.2024
«Але я вже не боюсь і сміливо дивлюсь війні у вічі»
«Сьогодні я повертаюся до рідного дому на щиті»
19.12.2024
«Сьогодні я повертаюся до рідного дому на щиті»
«То були останні обійми мами і донечки»
19.12.2024
«То були останні обійми мами і донечки»
Долучайтеся до проєкту
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію

Інші колекції