З Маріуполем у серці: історії переселенців, які знайшли новий дім
Коли у березні 2022 року жителі Маріуполя змушені були залишити свої домівки через повномасштабну війну, більшість із них не знала, куди їде і де опиниться завтра. Безліч переїздів та пошуки безпечного житла стали для маріупольців не вибором, а єдиним шансом вижити.
Люди шукали не лише дах над головою — вони прагнули повернути відчуття безпеки та стабільність. Для багатьох таким шансом став проєкт #ЯМаріупольЖитло. Фонд Ріната Ахметова традиційно облаштував зони спільного користування.
Для переселенців з Маріуполя це не просто соціальне житло — це можливість не «жити на валізах», а почати будувати життя на новому місці.
У цій колекції Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова зібрані історії тих, хто пройшов крізь пекло втрати дому, але не втратив гідності, сили духу та віри в майбутнє. Тих, хто в чужому місті починає з нуля, але з Маріуполем — у серці. Вони згадують перші дні війни, дорогу в невідомість, сльози й тривогу, а також той день, коли отримали ключі від соціального житла.
Люди шукали не лише дах над головою — вони прагнули повернути відчуття безпеки та стабільність. Для багатьох таким шансом став проєкт #ЯМаріупольЖитло. Фонд Ріната Ахметова традиційно облаштував зони спільного користування.
Для переселенців з Маріуполя це не просто соціальне житло — це можливість не «жити на валізах», а почати будувати життя на новому місці.
У цій колекції Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова зібрані історії тих, хто пройшов крізь пекло втрати дому, але не втратив гідності, сили духу та віри в майбутнє. Тих, хто в чужому місті починає з нуля, але з Маріуполем — у серці. Вони згадують перші дні війни, дорогу в невідомість, сльози й тривогу, а також той день, коли отримали ключі від соціального житла.
.png "Імена")
