Вистояти всупереч: історії незламності в Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова

У цій колекції Музею «Голоси Мирних» зібрані історії людей, які пройшли крізь найтяжчі випробування війни. Вони втратили домівки, рідних, здоров’я, але зберегли силу жити далі, мріяти й надихати світ.

11-річний Роман Олексів дивом вижив після ракетного удару по Вінниці у 2022 році, втратив маму, а сьогодні крок за кроком повертається до активного життя та знаходить себе у творчості.

15-річна Яна Степаненко втратила ноги під час обстрілу вокзалу в Краматорську у 2022 році. Сьогодні її забіг на протезах став світовим символом української незламності.

14-річна Настя Цяпало пережила ракетний удар по Тернополю у 2025 році, втратила маму й дідуся, але знайшла в собі сили жити далі після трагедії, яка назавжди змінила її життя.

11-річний Кирило Криницький понад усе мріє про найпростіше й водночас найважливіше – зробити свої перші самостійні кроки.

Ця колекція – про молодь, чию мужність відзначив Президент України, і про українців, за долями яких стежила та разом із якими співпереживала вся країна.

Попри біль, втрати й важкі випробування, вони знаходять у собі сили рухатися вперед, відновлюватися, мріяти та надихати всю країну своєю стійкістю, мужністю і вірою в життя. 

Перший мій символічний забіг на протезах – це 75 метрів.  Далі були марафони в Токіо та Бостоні
25.11.2025
Яна Степаненко
"Перший мій символічний забіг на протезах – це 75 метрів.  Далі були марафони в Токіо та Бостоні"
Ми швидкою перевозили Романа, а позаду нас їхала машина із тілом дружини
30.04.2026
Роман та Ярослав Олексів
"Ми швидкою перевозили Романа, а позаду нас їхала машина із тілом дружини"
Все тіло пече… Адський біль! Ми з бабусею — єдині, хто вижили
08.04.2026
Анастасія Цяпало
"Все тіло пече… Адський біль! Ми з бабусею — єдині, хто вижили"
Нам казали: «Ваш син ніколи не піде!» А в нас — диво. Вірте у cвоїх дітей!
25.02.2026
Катерина Криницька
"Нам казали: «Ваш син ніколи не піде!» А в нас — диво. Вірте у cвоїх дітей!"
Після загибелі тата я підірвалася на розтяжці. Мене хотіли віддати в дитбудинок рф. Але дідусь встиг забрати мене
26.05.2026
Кіра та Олександр Обедінські
"Після загибелі тата я підірвалася на розтяжці. Мене хотіли віддати в дитбудинок рф. Але дідусь встиг забрати мене"
Лікарі відправили мого сина додому помирати, а ми сказали: Ні! Повернемо його до життя!
30.03.2026
Світлана Гончаренко
"Лікарі відправили мого сина додому помирати, а ми сказали: "Ні! Повернемо його до життя!"
Я вистрибнув у вікно і почав відкривати двері автобусу, щоб врятувати людей
16.04.2026
Кіріл та Олексій Ілляшенки
"Я вистрибнув у вікно і почав відкривати двері автобусу, щоб врятувати людей"
Коли пораненого Віталія побачила дружина – її серце не витримало. Четвертий рік боремося за нього!
16.02.2026
Сергій Шумей
"Коли пораненого Віталія побачила дружина – її серце не витримало. Четвертий рік боремося за нього!"
Тричі впадав у кому. Лікар казав: Євгене, ти тричі тиснув руку апостолу Петру!
29.04.2026
Євгеній Шваб
"Тричі впадав у кому. Лікар казав: "Євгене, ти тричі тиснув руку апостолу Петру!"
Я досі вірю, що мама на той момент була жива
21.05.2026
Андрій та Тетяна
"Я досі вірю, що мама на той момент була жива"
Після поранення я все пам’ятаю, а от мої навички – зникли! Все починаю з нуля
07.05.2026
Марія та Наталія Климентенко
"Після поранення я все пам’ятаю, а от мої навички – зникли! Все починаю "з нуля"
Я просто дивився, а руки та ноги не рухались. Лікарі казали, що я взагалі не буду ходити
21.04.2026
Андрій та Марія Пухір
"Я просто дивився, а руки та ноги не рухались. Лікарі казали, що я взагалі не буду ходити"
Я зрозуміла, що хати вже немає, і треба йти… далі. Хотілося б трохи більше дитинства
02.03.2026
Марина та Валентина Дрогіни
"Я зрозуміла, що хати вже немає, і треба йти… далі. Хотілося б трохи більше дитинства"
Нас було 12-ть в будинку! Вижили лише ми з мамою… і дівчина мого брата
20.03.2026
Маргарита Гаряга
"Нас було 12-ть в будинку! Вижили лише ми з мамою… і дівчина мого брата"
Наш рятувальний підрозділ розстріляли через п’ять хвилин, як ми вивезли 300 дітей та жінок
10.04.2026
Олександр Агудов
"Наш рятувальний підрозділ розстріляли через п’ять хвилин, як ми вивезли 300 дітей та жінок"
Розстріляли мого чоловіка і ще трьох друзів. Він так і помер із посмішкою
25.05.2026
Аня та Святослав Варава
"Розстріляли мого чоловіка і ще трьох друзів. Він так і помер із посмішкою"
Нас розлучили в наметовому містечку, і я вже четвертий рік шукаю маму
19.05.2026
Олександр Радчук та Людмила Сірик
"Нас розлучили в наметовому містечку, і я вже четвертий рік шукаю маму"
Він завжди казав: Вони мої крила!
27.05.2026
Микита та Марина Турчіна
"Він завжди казав: "Вони мої крила!"
Після поранення я все пам’ятаю, а от мої навички – зникли! Все починаю з нуля
07.05.2026
Марія та Наталія Климентенко
"Після поранення я все пам’ятаю, а от мої навички – зникли! Все починаю "з нуля"
Долучайтеся до проєкту
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію

Інші колекції