18 липня 2024 року Наталія та Марія йшли додому. До під’їзду залишалося близько ста метрів. Раптом — свист ракети. «Я зрозуміла, що вона летить на нас, і кричу дитині: “Лягай!!!”, — згадує мама дівчини Наталія. За секунди поруч вибухнув снаряд. Удар прийшовся по житловому будинку. Четвертий і п’ятий поверхи були зруйновані, а уламками посікло людей на вулиці.
Марія пам’ятає майже все. У перші хвилини дівчина навіть не усвідомлювала тяжкість поранення. Лікарі діагностували відкриту черепно-мозкову травму, пошкодження мозку та мозкової оболонки. Поранило і Наталію, але в Марічки травми виявилися надважкими.
Мама Марії — хірургічна медсестра. Вона добре розуміла, наскільки поганими були прогнози. «Я вже бачила такі травми. І не на всі сто відсотків, але знала, що може бути», - говорить Наталія. Та здаватися не дозволила ні собі, ні доньці.
Дівчина перенесла серію складних нейрохірургічних операцій. Частину черепа довелося видалити, а пізніше встановити великий титановий імплант. Згодом виникли небезпечні ускладнення — менінгіт та посттравматична епілепсія. І вкотре – загроза життю.
Після поранення Марія не могла говорити, ходити, читати й навіть їсти самостійно. Її годували через зонд. Далі були перші кроки з підтримкою, перші літери, перші слова.
«Я колись знала це, але все довелося робити з нуля», — каже дівчина. Вона заново вчила абетку, англійську мову, письмо. Навіть тіло, за її словами, «згадувало» рухи поступово. До війни Марія займалася музикою, творчістю та стрільбою. Вона мріяла вступити до військового вишу.
Війна забрала в неї не лише здоров’я. Родина втратила будинок після підриву Каховської ГЕС та подальших обстрілів. Помер батько Марії — Ігор Климентенко. Дівчина переконана: війна його «довела».
Зараз Марія живе з мамою в містечку для переселенців під Києвом. Вона продовжує лікування та реабілітацію, малює, ліпить із пластиліну й закінчує школу. А ще — не відмовляється від своєї мрії.
«Я хочу бути військовою. Оператором дронів», — говорить Марія, ледве стримуючи сльози.
За мужність і незламність дівчина отримала президентську нагороду «Майбутнє України». «Не здаватися. Йти вперед і не обертатися назад», — таку пораду Марія сьогодні дає іншим людям, які пережили важкі поранення.







.png)



