У лютому 2022 року російські військові увійшли в село Левковичі на Чернігівщині й того ж вечора розстріляли 34-річного Ярослава Вараву та ще трьох місцевих чоловіків. Дружина Ярослава, Аня, знайшла тіло просто в центрі села. Сама під обстрілами викопала могилу на городі, бо ховати загиблих тоді було нікому. 

За кілька місяців до цього жінка втратила ненароджену донечку,  а під час окупації помер і свекор — через відсутність ліків та медичної допомоги. Втрата сина звела чоловіка у ліжко. 

Попри пережите, Аня каже: вона не хоче, щоб її запам’ятали лише через війну, втрату чоловіка та трагедію окупації. Після панічних атак, нервових зривів і тривалої роботи з психологом жінка почала писати книги й тепер мріє стати відомою не як «та, у якої росіяни вбили чоловіка», а як письменниця. Вона самостійно виховує сина Святослава, збирає кошти на видання нових романів і вірить, що навіть після найтемнішої травми людина може знову навчитися жити, мріяти й будувати майбутнє.