Людмила добре знає, що означає залишати рідний дім. У 2016-му вона виїхала з окупованого Харцизька до Києва, коли прийшло суворе усвідомлення: "руський мір" вже тут. У столиці її чекала донька. Ніхто не уявляв, що вже у 2022-му війна знову постукає в її дім. Перші вибухи відгукнулися в серці болючим дежавю - невже знову треба тікати? Людмила виїхала на кілька місяців на захід України, але повернулася - Київ став її новим домом. До війни неможливо звикнути, навіть маючи гіркий досвід. Але любов близьких, учні й робота вчительки – те, що надихає і не дає втрачати оптимізм.