Горенчук Євгенія, 11 клас, Гостомельський центр творчості дітей та юнацтва

Вчитель, що надихнув на написання — Яницька Наталія Володимирівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

ЯК ВІЙНА ЗМІНИЛА МОЮ ОСОБИСТІСТЬ

Війна є одним із найглибших і найважчих випробувань для особистості. Вона часто змінює людей на рівні, що важко описати словами. Той, хто пройшов через війну або став свідком її наслідків, ймовірно, відчуває, як змінився його внутрішній світ.

Страх, біль, гнів, безсилля — це лише деякі з емоцій, які супроводжують людей у війні. Ці переживання залишають глибокий слід на психіці, формуючи нові погляди на життя і смерть, на людську природу загалом.

До війни я була ученицею восьмого класу. Разом із мамою ми нещодавно переїхали до Гостомеля — невеликого містечка поблизу Києва. Я була звичайною дівчиною, яка жила у світі мрій та ілюзій, а моїм найбільшим клопотом була школа, друзі та повсякденні дитячі турботи. Моє життя здавалося спокійним і передбачуваним, ми планували своє майбутнє з відчуттям, що живемо в безпечній країні. Проблеми я бачила як виклики, можливість самовдосконалення, отримання життєвого досвіду. Багато речей сприймалися як належне, однак війна нагадала мені, наскільки крихким може бути це відчуття стабільності.

24 лютого 2022 року все змінилося. Те, що раніше здавалося таким непорушним і безпечним, зникло в одну мить. Війна принесла із собою страх, невизначеність і втрати. Відтоді ми більше не могли впевнено будувати плани на майбутнє, бо кожен день приносив нові, часто страшні, виклики.

Багато з нас втратили домівки, рідних, знайомих, а саме відчуття безпеки просто зникло. Навіть прості речі, як похід до магазину або зустріч із близькими, стали пов’язані з ризиком.

Світ, який раніше здавався сповненим можливостей, тепер став місцем загроз і небезпеки. Ця війна не лише змінила моє фізичне оточення, але і глибоко вплинула на мій внутрішній стан.

Озираючись назад, я розумію, наскільки сильно змінилася моя особистість під впливом цих подій. До війни я була відкритою і довірливою людиною, проте тепер я ставлюся до світу більш критично. Я навчилася фільтрувати інформацію і ретельно оцінювати людей, адже в умовах війни брехня та пропаганда можуть виявитися смертельно небезпечними. Важкі емоції, такі як біль, тривога й сум, стали невід’ємною частиною мого життя. Але разом із цим я навчилася бути більш емпатичною. Тепер я краще розумію, наскільки важливо підтримувати тих, хто проходить через труднощі, адже сама відчула, як це — бути в безвиході. Війна змусила мене швидко адаптуватися до нових реалій, тепер я готова до будь-яких життєвих викликів, які може підкинути життя. Це частина мого дорослішання і становлення як особистості.

Зміни, що принесла війна, суттєво вплинули на моє сприйняття світу й майбутнього. Тепер планувати щось наперед стало надзвичайно складно, адже завтрашній день залишається непередбачуваним. Та попри це, я вірю, що досвід, здобутий у ці важкі часи, допоможе мені подолати всі труднощі і збудувати нове життя. Війна змінила мене, але не зламала. Навпаки, я стала сильнішою, стійкішою та мудрішою. І хоча я не бажаю нікому пережити те, що довелося мені, я приймаю цей досвід. Він допоміг мені зрозуміти, ким я є насправді.