Медончак Варвара, 11 клас
КЗ «Полтавський міський багатопрофільний ліцей № 1 ім. І. П. Котляревського Полтавської міської ради Полтавської області»
Вчитель, що надихнув на написання есе: Ісакова Валентина Сергіївна
Чому бути українкою — це моя суперсила?
А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер.
Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії.
На ній відпрацьовані всі види випробувань.
Вона загартована найвищим гартом.
В умовах сучасного світу їй немає ціни.
Ліна Костенко
Від початку повномасштабного вторгнення мені довелося двічі побувати за кордоном, і мені як учениці, що вивчає три іноземні мови, завжди цікаво перекинутися невеличкою розмовою з місцевими. «Je suis ukrainienne», — говорила я, спостерігаючи, як змінюється вираз їхнього обличчя, у якому можна було прочитати не так співчуття, як повагу й повне розуміння, ніби я вже все про себе сказала. Як же все-таки влучно роздумував Василь Симоненко, якому належить вислів: «Я українець. Оце і вся моя автобіографія». Адже за таким простим означенням стоїть багата історія становлення нації, нашої культури.
2022 рік – рік мужності й відваги українців. Тоді, коли за двобоєм спостерігав увесь світ, ніхто не очікував від України такої згуртованості, мобільності й міцного супротиву, були це наші вороги чи друзі.
У той час, коли планета замайоріла блакитно-жовтими кольорами, про українців заговорили всі, й наша країна вперше за свою історію отримала надзвичайну підтримку з найрізноманітніших куточків світу.
Та не варто забувати і про те, що українцям завжди було чим пишатися. Навіть тоді, коли в Україні ще не почався академічний етап формування нації, наші предки боролися за своє право жити на цій землі, розуміючи свою причетність до цього етносу. Відтоді бажання чинити супротив кожній спробі поглинути нашу ідентичність закладено в українських генах.
Мені страшно уявити, скільки життів було покладено задля того, щоб я могла назвати себе українкою. І тому відчуваю, ніби всі ті, хто доклав зусиль задля збереження нації, наповнюють мене, як частинку цього суспільства. Я щиро захоплююся культурними діячами розстріляного відродження, учасниками української революції, бійцями УПА, шістдесятниками, дисидентами і всіма героями, що творили нашу історію і не дозволили одвічному ворогу поглинути спадщину українського народу. Чим більше я занурююсь у вивчення нашого минулого, тим більшу відповідальність відчуваю перед майбутнім своєї країни, аби тільки не зрадити пам’яті всіх тих героїв і продовжити їхню справу задля розквіту нашої вишиваної держави. Досліджуючи біографії українських митців, громадських та політичних діячів, мене часто відвідує прикра думка, що вони не застали результату того впливу, який викликали своєю діяльністю.
Тому заспокоюю себе ідеєю про те, що славні предки пишалися б українцями тепер, які більше не допускаються помилок своїх попередників і будуть до кінця протистояти цій війні. Продовжувати захищати свою національну ідентичність всупереч російському загарбництву — ось суперсила українців.
Я обожнюю українців за талановитість. Наша культура збагачена митцями, які гідно представляють країну на світовому рівні. Усі вони унікальні за своєю творчістю, підґрунтям якої часто ставав пережитий травматичний досвід, якого в українців не відбавляти. Кожне покоління діячів культури продовжувало творити в умовах московського ідеологічного наступу, і ми маємо віддати шану всім тим, хто не дозволив ворожим наративам загарбати українську культуру. І за таких обставин народжувалися справжні й неповторні шедеври, що підтвердили самобутню і ні від кого не залежну природу українського мистецтва.
Отже, бути українкою — це моя суперсила, тому що відчуття належності до цієї хороброї незламної нації додає мені впевненості й гордості за те, ким я є. Я вірю, що нашим супергероям вдасться зупинити московську експансію і втілити в життя мрію десятків поколінь про соборну й незалежну державу Україну. І треба пам’ятати, що свій внесок у перемогу має зробити кожен, адже як вважав Степан Бандера: «Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом».