Сотник Вікторія

2 курс, спеціальність "Облік і оподаткування", Борзнянський аграрний фаховий коледж

Вчителька, яка надихнула на написання – Оробей Оксана Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Для мене Україна – це не просто одна з країн світу, це щось рідне, дороге серцю і приємне для душі. Це, передусім, моя Батьківщина! Місто, в якому я виросла, неперевершені краєвиди, прекрасні люди і непереборне бажання волі, яке тече в жилах – все це зробило з мене ту людину, якою я є сьогодні. Саме в цій країні я готова жити і саме її я буду змінювати на краще. На жаль, як і в інших, у нашої неньки є багато проблем, які потребують вирішення.

Найголовніша наша мета сьогодні – перемогти найгірше, що могло нас спіткати – війну. Я вірю, що українці згуртуються, разом працюватимуть проти ворога, і у майбутньому нас чекає щаслива, мирна Україна.

Омріяне майбутнє може зреалізуватися лише за умови очищення від низки пережитків, проблем, непорозумінь тощо. Однією з найголовніших проблем нашої держави протягом багатьох століть є русифікація. Безумовно, ми повинні активно боротися з цим, але,

на жаль, значна частина українців продовжує споживати російський контент, розмовляти ворожою мовою, тобто далі толерувати агресора.

Поступово ситуація покращується, адже все більше і більше українців стають свідомими. Сподіваюся, що нам все ж таки вдасться побороти русифікацію, ми станемо у повній мірі свідомою і незалежною нацією.

Наступною важливою проблемою нашої країни є корупція. Це явище поширене як у вищих структурних елементах влади, так і у звичайних закладах.

Попри досить сумну ситуацію у країні я вірю, що в майбутньому українцям вдасться побороти корупцію і ми будемо жити в чесній та високо розвиненій державі.

Більшість населення України стає непривітною, якщо тема заходить про релігію. Особливо це стосується старшого покоління, які агресивно та нав’язливо намагаються довести свою точку зору. Насправді ж люди мають право вірити або не вірити у Вищу силу – Бога. Я переконана, що українцям потрібна не лише толерантність, а й репрезентація інших релігій та атеїзму як норми.

Також не потрібно забувати про важливість таких проблем як домашнє насилля, булінг та нормалізація зґвалтування. Дуже поширеним явищем серед сімей є домашнє насильство. Від нього страждають жінки і діти, проте далеко не всі поспішають повідомити про проблему у відповідні органи або хоча б покинути аб’юзера. Вся справа в тому, що більшість жертв мають стокгольмський синдром і виправдовують кривдників, навіть не усвідомлюючи цього.

Насилля це не завжди фізичне побиття. Знущатись із людей можна і за допомогою маніпуляцій та емоційного тиску.

Також доволі важливою проблемою є булінг. Не важливо де саме це відбувається: у школі, на роботі, в університеті чи просто в компанії. З цим необхідно боротися, бо це порушення прав людини та її особистих кордонів.

Хочу, щоб у майбутньому всі ми разом із владою звертали більше уваги на ці питання, застосовували відповідні заходи, забезпечуючи невинним людям безпечне життя.

У цілому наша країна, а в основному суспільство, має доволі багато очевидних і прихованих проблем. Ми, як сучасна молодь, будемо стояти на шляху вирішення цих проблем. Я вірю, що незабаром українці здолають хижого та підступного ворога, як зовнішнього так і внутрішнього. Разом нам удасться досягти здорового, толерантного та чесного суспільства і побудувати найкращу Україну.