«Одна радість – коли не стріляють»

У мирний час я вирощував овочі на городі. На тому і жив. Усе було нормально, спокійно. Усе вирощували: огірки, помідори, капусту, полуницю. Усе це йшло на Луганськ. Але коли почалася війна, тільки в мій город упало сім снарядів. Земля аж тремтіла – так стріляли…

Тут же до лінії розмежування метрів п'ятсот. Ну, з фермерством довелося почекати, не до капусти було. У нас за весь цей час, напевно, у кожен будинок приліт був. Не зруйновано, то пошкоджено все. Підприємства позакривали, тепер немає роботи залізничникам. Теплиці наші ніхто не ремонтує, і вирощувати овочі невигідно стало.