Історії, які ви нам довірили
У нас у селі живуть приблизно 50 осіб; немає магазинів, аптек, не ходить громадський транспорт.
Ми – єдина тут сім'я з дітьми. У лікарню ходимо до Новомихайлівки, а це чотири кілометри від Парасковіївки розбитою дорогою… Часто туди ходимо, то по продукти, то по ліки.
У Парасковіївці дві вулиці й 30 житлових будинків, людей майже немає. Переїхали ми сюди з безвиході – наш будинок у Мар'їнці опинився на лінії вогню і був частково зруйнований. Влітку снаряди влучили до сусідів, трьох діток поранило недалеко від нас. І в нас у городі падало, за десять метрів від будинку.
З дітьми нам там було страшно. А будинок у Парасковіївці залишився у спадок від бабусі. Він був старий, дах протікав, води не було жодної.
Ми виживали на соціальну допомогу й підробітки. Чоловік довго не міг знайти роботи. Десь комусь город перекопав, десь комусь допоміг відновити житло – ось і всі заробітки. Наша вся надія на урожай з городів.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
