Історії, які ви нам довірили
Мазур Анастасія, 18 років, Харківська область, с. Хроли, Роганська ОТГ КЗ “Пономаренківський ліцей Роганської селищної ради Харківського району Харківської області”, 10 клас
Війна на Сході України почалася у квітні 2014 року. Спочатку, коли я дізналася про бойові дії на території України, я не хотіла в це вірити. Але після перших новин на телебаченні я зрозуміла, що війна справді почалась. Мені здавалося, що до війни Україна й Росія мали дружні стосунки, і як все обернулося конфліктом, я досі не розумію.
У моїй сім’ї не говорять про війну, тому що боляче навіть думати про те, що гинуть люди, скільки мирних людей мусили покинути свої домівки, щоб врятувати свої життя. А багато хто не може переїхати і змушені жити за пів кроку від смерті з постійним страхом, що кожна мить може бути останньою.
Від часу початку війни багато чого змінилося, ми дізналися більше про неї, познайомилися з переселенцями, що скитаються по країні, як перекотиполе, відірвані від домівок тілом і душею. Ми побачили святі сльози жінок, які хвилюються за своїх чоловіків, синів, братів. Вони всі сподіваються на краще, вірять, що війна скоро скінчитьсь й наші захисники повернуться додому живими й здоровими. Та правди ніде сховати: багато хто втратив своїх рідних. Нам залишається тільки пам’ятати, що воїни-оборонці, що стояли на захисті свої землі, пішли з честю й славою.
За цим боляче спостерігати… Я, як, напевно, і всі, дуже хочу, щоб війна скоріше закінчилась, щоб настав мир, між людьми припинилися чвари та щоб вони жили, як одна велика дружна сім’я. Я за мир у всьому світі!
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
