Людмила добре памʼятає день, коли війна вперше постукала в її двері - у 2015-му після обстрілу Східного мікрорайону в Маріуполі. Тоді здавалося, що гірше бути не може. Але справжній жах прийшов у 2022-му. Її сини переконали виїхати з міста в перший день великої війни - і саме їм вона завдячує життям. Жодна з чотирьох квартир родини не вціліла. Сьогодні Людмила живе в гуртожитку Центру «ЯМаріуполь» у Дніпрі й знову відчуває смак життя - попри біль, втрати і війну хочеться жити як ніколи. І вірити - у мирне небо для усієї країні.