Ірина - корінна маріупольчанка. Її місто назавжди залишилося в серці - тепер не лише як теплий спогад, а як глибока рана. Напередодні повномасштабного вторгнення вона вирушила на реабілітацію до Дніпра й більше до рідного Маріуполя не повернулася. Ірина - глибоко віруюча людина - вірить, що тоді сам Бог уберіг її від найстрашнішого та допоміг наново облаштувати життя у Дніпрі.

Ірина отримала житло в гуртожитку Центру «ЯМаріуполь». Тут вона щодня бачиться з земляками, які підтримують одне одного та щодня моляться за мир, за Україну і за те, щоб одного дня знову ступити на землю свого дому.