З початком війни наше життя повністю змінилося, змінилися ми самі. Війна почалася з самого ранку, і ми зі Східного переїхали у центр міста, з собою маючи лише документи. Додому ми більше не повернулися.

Початок війни чоловік почув і побачив сам з вікна. Кожен день був страшним: спочатку не стало опалення та світла, пропав зв’язок, не було води, а згодом — газу. І так день за днем ми залишалися без елементарного, а обстріли ставали все ближчими і частішими.

Ми досі не повністю вийшли зі стану депресії. Не залишилось нічого, окрім м’якої іграшки-собачки, з якою дитина спала. Вона досі з нами.