Ми переселенці з окупованого міста Токмак Запорізької області. З початком війни ми втратили все, що в нас було, і намагаємось з донькою просто жити, хоч якось.

Була вдома і збиралася на роботу, коли почули вибухи. Донька сама дізналася про війну, спочатку не злякалася, але до кінця не розуміла, що відбувається. 26 лютого наше місто захопили, почалися бої. Донька стала більш замкненою та агресивною.

У місті не було їжі в магазинах, не було поставок. Місто було захоплене спочатку, 15 днів не було світла, 10 днів — тепла, води та зв’язку.