У 2014 році я була в Єнакієво, але вже повномасштабна війна застала у Дніпрі. Мої друзі виїхали з України до Польщі.
На початку війни іноді нам не вистачало їжі. Батько втратив роботу. Ми отримували гуманітарну допомогу.
Ми живемо разом, і на початку війни мій тато вирушив на фронт і воював цілий рік.
Під час блекауту ми мали щасливу можливість залишитись на зв’язку завдяки міні-електростанції.
Я навчаюся на другому курсі коледжу. Мрію отримати освіту та працювати за фахом.
На жаль, я не можу дозволити собі матрац. З 24 лютого я сплю на підлозі, оскільки обладнання з ательє мами зараз стоїть в нашому домі, і не вистачає місця для ліжка.
