Ангеліна Гайдаєнко, 10 клас, Одеський економічний ліцей 

Вчитель, що надихнув на написання есе - Музиченко Наталія Олександрівна 

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

2025 рік

«Я ніколи не забуду звук вибуху.

Але ще більше — я не забуду тиху руку,

яка торкнула мого плеча і сказала:

"Я поруч. Ми разом."»

Гайдаєнко А.В.

 

Я пам’ятаю той вечір до дрібниць.. Аромат чаю на кухні. Тиша. Мама щось готувала, а я гортала сторінки зошита.

Все було звично. Спокійно.

А потім - звук, якого не сплутаєш ні з чим. Глухий, жахливий, важкий. Вікна здригнулись. У сусідній кімнаті розбилось скло. Я підскочила, затамувала подих - і… ще один вибух. Ближче. Сильніше.

Моє тіло скам’яніло. Руки затремтіли. Я не могла поворухнутися - ні вперед, ні назад. Тільки стояла й дивилась на маму. А мама - на мене. В її очах було все: страх, рішучість, кохання..

Вона схопила мене за руку, різко, міцно, й притиснула до себе.

— Все буде добре..чуєш? Я з тобою..я тут..

Я заплакала.

Бо саме тоді зрозуміла: іноді, щоб вижити - треба знати, що ти не самотня. Що хтось просто є. І це вже порятунок..

І вперше за все своє життя я почула, як її серце б’ється швидше, ніж моє. Моя сильна мама, яка завжди тримається, - тремтіла. Але її голос був рівний. Тихий. Міцний. Мій щит. Моя опора.

Ми сиділи під стіною, вкриті ковдрою. А я все не могла перестати плакати. Я не соромилась цих сліз. Бо вони були не від слабкості. А від того, що я - жива.  Що мама - поруч. Що ми - разом у цей час..

Того дня я зрозуміла: допомога - це не завжди гуманітарка, бронежилети чи евакуація.

Іноді - це материнські руки, що обіймають у тиші, в якій тільки здригається небо. Це - чай, який вона приносить мені, мовчки. Це - погляд, у якому є життя! Я побачила, як ми всі стали ближчими. Сусідка принесла ковдру та подушки, хлопець з третього поверху допоміг нам спуститися в укриття. Ми мовчали, але були разом.. І ця разомність - рятує.

Ці прильоти зруйнували мій світ - але побудували новий всередині мене. Світ, де я ціную прості речі: тишу, маму, обійми, підтримку. Просто життя..

Тепер я знаю: навіть коли земля здригається, допомога - це голос, який каже: «Я з тобою. І ми витримаємо»