Тетяна Фаловська — лікарка з Бахмута, має 48 років медичного стажу. Працювала терапевтом у місцевій амбулаторії. «Ми допомагали людям, скільки мали сил», — згадує вона. Коли у 2022 році почалися масові російські обстріли, син Тетяни наполіг, щоб сім’я виїхала з міста.

Будинок лікарки зруйнований, квартири дітей — теж. У Волновасі під час ворожого обстрілу загинув сват, який пережив дві війни — у Чечні та на Донбасі. «Він поїхав на мотоциклі, і під час обстрілу його вбило. Росіяни вбили», — каже вона. 

Після евакуації Тетяна не полишила професії. Разом із колегами з Бахмута  відновили роботу — спочатку у волонтерському хабі «Центр підтримки бахмутян», а потім у новій амбулаторії в Києві. Приймає переселенців, вимірює тиск, роздає ліки, радить, як пережити втрату. «Ми втратили дім, роботу, рідних. Але треба жити далі. Я лікар — інакше не можу», — говорить вона.