З перших днів місто опинилося під обстрілами. Світло, газ і вода зникли майже відразу. Три місяці ми жили без елементарних речей. Також не працювали аптеки та магазини. Неможливо було зняти готівку. Кожен снаряд, що пролітав над головою, міг стати останнім. Я сидів у підвалі, нашому єдиному укритті. Одного разу снаряд влучив у наш під’їзд. Осколки летіли всюди. Тоді я подумав, що міг загинути, і виїхав. 

Тепер я живу в Києві. Вчуся жити заново. Я дуже хочу миру. Хочу, щоб більше ніхто не ховався у підвалах. Сподіваюсь, що зможу повернутись додому.