Десятеро волонтерок із «Празької криївки» шиють адаптивний одяг для поранених бійців у шпиталях і прифронтових стабпунктах. Матеріал Радіо Свобода.
Усе почалося з того, що хтось із чехів приніс до центру кілька старих швейних машинок. Хтось – фліс блакитного кольору, що ніяк не годився для балаклав.
Біженці Галині Лохман сяйнула ідея, як це задіяти:
«У мене тато хворів, то знаю, як людині після операції чи поранення важко дається елементарне: одягнутися та зняти одяг. Я подумала: добре буде пошити такі речі, які не травмуватимуть додатково людину».
Плести сітки приходять біженці, які прибули до Праги через війну, та українці, що живуть тут давно
Волонтерки почали шити одяг на липучках: піжами, футболки, кофти, штани.
Галина за фахом – вчителька географії й трудового навчання. Знає швейну справу, тож взялася координувати процес.
«Футболки розстібаються по бокових швах і швах рукавів унизу. Потім я подумала: а якщо поранення біля шиї чи плеча? Тепер наші кофти та футболки можна розстебнути і зверху, аби мінімізувати біль при рухах. У такому одязі пораненому набагато легше робити перев’язки».
Галина Лохман розробила кілька моделей різних розмірів. До шиття взялися навіть непрофесійні швачки.
Жодна з тканин, яка потрапляє до рук волонтерок, не пропадає без діла, кажуть у спільноті. Хтось приніс сувій пальтової тканини – перевірили, що з такого матеріалу добре виходять лежаки.
«Ми покроїли на шматки по два метри, вклали в середину синтепон, проклеїли, прошили – вийшли такі маленькі матрацики, – каже Галина. – На таких лежаках можна і в танку сидіти, і в землянці чи бліндажі розстелити, щоб спати було тепліше».
Біженки шиють балаклави, халати для госпіталів, утеплені флісові безрукавки з подовженими спинками, шкарпетки, рукавиці.
На зиму потрібні маскувальні сітки білого кольору
Усі замовлення їдуть на конкретні адреси. Волонтерки збирають відгуки військовослужбовців на пошиті речі: чи комфортна довжина, чи тепло, чи потрібно додати якісь деталі.
Також у центрі зшивають бинти. Як розповіли у спільноті, за Прагою є фабрика, що виготовляє еластичні бинти – вона передає відходи марлі, а волонтерки роблять нові шматки.
«Бинти йдуть нарозхват – таке завжди треба, – коментує Галина Лохман. – Відправляємо їх у госпіталі на замовлення».
Галина приїхала в Чехію як біженка у березні 2022-го з Івано-Франківської області.
Перші сітки тут плели ще після початку війни у 2014-му
«Я сподівалася, що війна закінчиться швидко – і зможу повернутися додому, – каже жінка. – Коли ж затрималася на довше, душа мучилася, що нічим не допомагаю. Знайома привела мене в «Празьку криївку» – і тепер не уявляю себе без неї. Іноді приходиш змучена: роботою, домашніми клопотами. А тут і сили прибувають, і ідеї з’являються. Робиш те, що потрібно».
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Імена")
