Після початку війни відразу почалися обстріли. Було страшно вже з першого дня, вибухи було чути постійно. Магазини не працювали, я отримувала гуманітарну допомогу. 

Після кількох прильотів у будинку вилетіли вікна. Я вирішила не ризикувати та вивезти племінника. Потім повернулася додому.

Багато моїх знайомих постраждали від війни. У когось зруйновані будинки, хтось виїхав і не може повернутися. Я поки не виїжджаю, залишаюся вдома. Щодня чекаю миру і сподіваюся, що все це жахіття скоро закінчиться.