У березні 2026 року у двір будинку родини Целецьких на Харківщині влучив ворожий безпілотник. Удар був такої сили, що більша частина будівлі зруйнувалася. Родина дивом уціліла, однак Андрія засипало уламками. Хлопець травмував коліно, і на певний час про тренування та змагання довелося забути.

Для Андрія це стало особливо важким випробуванням. Карате — не просто його захоплення. Хлопець почав займатися спортом ще у чотири роки, наполегливо тренувався, став чемпіоном України та посідав першу сходинку національного рейтингу у своїй категорії. Попереду були важливі турніри, за результатами яких формувався склад збірної України.

Через травму Андрій пропустив кілька змагань і втратив шанс потрапити до національної збірної. Але навіть після цього він вирішив не залишати спорт. Хлопець досить швидко повернувся до тренувань. Крок за кроком відновлював форму, знову відпрацьовував удари. Бо головна мрія залишилася незмінною: стати чемпіоном світу!

Родина Целецьких довірила свої свідчення Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Олена переконана: такі історії необхідно зберігати, щоб світ знав правду про війну в Україні, про те, що доводиться переживати українським дітям, і про силу, з якою вони продовжують жити та йти до своїх цілей.