Надія виїхала до доньки в Німеччину на другий день війни. Той переповнений потяг, довга дорога стоячи й тривога за дім закарбувалися в пам’яті назавжди. Та навіть у безпеці спокою не було - життя зводилося до безкінечного перечитування новин про Україну. На Новий рік 2023-го Надія повернулася до Києва й зізнається: за кордоном війну переживати страшніше, ніж тут, під вибухами. Триматися допомагають спорт, мистецькі заходи і коло однодумців, які стали опорою. А найбільша мрія - щоб зло було покаране, а суспільство пам’ятало, кому завдячує життям.