Матько Юлія, вчитель Зарізької гімназії імені М.Т.Симонова (Номиса)
Війна. Моя історія
Часто згадую дитинство. Особливо бабусю, яка пережила Голодомор, Другу світову війну. Її історії про свою нелегку молодість зводили з розуму і обпікали серце палким вогнем. Чи мала я тоді подумати, що той час, який я чула з вуст бабці,ввірветься в моє життя?! 24 лютого 2022 року… Той ранок не забути і не стерти зі своєї пам’яті. Дзвінок, який пролунав був настільки страшним, що сам телефон, мабуть, відчув весь той біль, який відчували співрозмовники.
Земля кудись поділася з-під ніг, ті почуття невизначеності і болю до сих пір виринають тяжкими згадками, про той роковий ранок. Життя кожного українця в той день змінилося назавжди.
Хіба такого я очікувала від свого майбутнього? Розпач не покидав досить довго, доки не прийшло усвідомлення того, що Україна може чинити опір ворогу. Але почуватися вільною я більше не могла. Ніхто не міг більше жити тим життям, яке було до 24 лютого. Війна змінила нас всіх, змінила погляд на життя, навчила цінувати те, що раніше здавалося буденністю і цьому не надавалася увага.
Я навчилася бути жорстокою по відношенню до тих, хто чинить зло. Чи добре це, я не знаю. Але по-іншому не можу.
Україну терзають на шматочки і кожен з нас відчуває цей біль. Всю свою історію існування вона потерпає від клятих ворогів, чинить опір і перемагає. Я вважаю, що цього разу ми також вистоїмо і піднімемо нашу Славну Неньку-Україну на новий етап. Етап відродження, процвітання та могутності. Але поки що ми маємо долати той жах війни, який оточує нас.
І от те минуле, оті розповіді старенької моєї бабці. Тепер я розумію, чому вона часто не хотіла говорити на цю тему. Бо навіть через багато років відчувала отой несамовитий біль…
Подумати тільки. Війна… Одне слово, а стільки жаху, горя, несправедливості, смерті.
Я, ти, всі ми навчилися жити. Але кожна новина, наче нанизує ще одну намистинку розпачу на ланцюжок, який і так вже несила носити на шиї.
Але хочеться розірвати його, прокинутися одного ранку і почути радісний голос з телефону: ″Війна закінчилася. Ми перемогли!”