Історії, які ви нам довірили

1 2
меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

1 2
До всіх історій
Софія Лабинцева

«Я і сестра пили антидепресанти»

переглядів: 574

Мене звуть Софія Лабинцева, мені 13 років, я проживаю в місті Макіївці Донецької області, де упродовж п'яти років відбуваються воєнні дії.

2014 рік. Тоді мені було вісім років, і події цього року майже не збереглися в моїй голові, але все ж деякі моменти відклалися в спогадах.

Саме 2014 року почалася війна і, якщо чесно, я все ще не можу зрозуміти, через що.

Мені пам'ятається, як ми із сім'єю поспіхом почали збирати речі. Я думала, що ми просто збираємося на черговий відпочинок за кордоном, але зась.

Наступні 3-4 місяці ми провели з друзями родини в селі в моєї двоюрідної бабусі. Нас було дев'ятеро осіб, ми тулилися на трьох ліжках і одному дивані.

Оскільки в селі практично не було чого робити, я більшу частину часу проводила в комп'ютері та в iPad, про що пізніше сильно пошкодувала. У мене почав гіршати зір, який на сьогодні вже не можна виправити, можна тільки не погіршувати. Це вчинок, про який я буду шкодувати до кінця свого життя.

2015 рік. Взимку цього року було чути постріли, вибухи. Зазвичай у таких випадках усі ховаються в підвалах, але в нас його не було, і ми сиділи на сходах. Я досі пам'ятаю, як нам було страшно, ми боялися, що порозбиваються вікна. Я і сестра кілька тижнів пили антидепресанти.

2016 рік. У мене немає яскравих спогадів.

2017 рік. У цей час уже все більш-менш вляглося. Жити стало легше, хоч вибухи все ще були. Цього року почали роз'їжджатися родичі, друзі, знайомі.

 

 

Макіївка 2014 2015 2017 Текст Історії мирних
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій