Сало Маргарита, 10-а клас, Рівненський ліцей "Лідер"

Вчитель, що надихнув на написання — Алексійчук Наталія Михайлівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Коли все тільки починалось, я, як і багато хто, сподівалась, що війна швидко закінчиться. Проте з плином часу стало зрозуміло, що ця війна буде довгою. Кожен новий день приносив нові втрати та руйнування, і надія на швидке завершення зникала.

Я зрозуміла, що наш шлях до перемоги буде непростим та тривалим, що треба бути готовим боротися за кожен день і кожен клаптик нашої землі.

Мій тато 25 лютого пішов у лави Збройних Сил України. Він не міг стояти осторонь, коли наша країна потребувала захисту, і вирішив боротися за наше майбутнє. У 2014 році він був теж військовим — воював на Донбасі в селі Мар'їнка. За цей час війна забрала його життя, залишивши в моєму серці глибоку рану. Втрата тата стала найбільш болісним досвідом у моєму житті.

Війна відібрала не лише найдорожчу людину, але й повністю змінила моє розуміння існування на цій землі.

Ще один важливий урок, який я отримала за цей період — це розуміння жорстокості ворога.

Росіяни не просто ведуть війну, вони намагаються знищити нас як народ, стерти нашу ідентичність та культуру.

Щодня ми бачимо нові акти насильства над людьми та руйнування міст, вбитих мирних жителів, зокрема дітей, які стали жертвами цієї жорстокості. Ця війна — це не лише боротьба за території, а й за право існувати. Проте попри всі жахи війни я знаходжу сили триматися. Головне — це зосереджуватись на тих моментах, які дають сили рухатися далі.

Мій тато загинув, щоб ми могли жити у вільній країні, і це нагадує мені, що кожен день боротьби має сенс.

Протягом цих 1000 днів війни важливою для мене стала підтримка людей навколо — родичів, друзів і, навіть, незнайомців, що проявляють свою солідарність зі мною. Ці важкі дні навчили підтримувати та допомагати один одному — і це робить мене сильнішою.

Тисяча днів війни стали для мене часом болю, втрат і переосмислення життя, а також періодом стійкості та мужності. Попри всі труднощі, я вірю, що ми переможемо. Наш народ сильний. Ми зуміємо вистояти проти ворога. Шлях до перемоги ще довгий, але кожен день нашої боротьби наближає до неї. А ще я знаю, що тато навіть на небі допомагає мені.