Я з Покровська. Мені 75 років, на пенсії, працювала на шахті. В мене було четверо дітей, двох вже немає. Син старший на міні підірвався. Донька тільки померла. Поїхали біженцями в Германію, і там в неї знайшли рак четвертої стадії. Зараз вона там в морзі чекає кремацію. 

Я виїжджала до сестри в Миргород коли тут почалися вибухи Мене волонтери опікали. Ночувала в Дніпрі у волонтерів. Вони мені квиток купили і посадили на маршрутку до Миргорода. Я їм дуже вдячна. Дуже гарні дівчата і хлопці. Я в них прожила два тижні, вони мене годували. Дуже гарні люди. 

Зараз я вдома. Хоч і кожну ніч стріляють, сидимо і тремтимо, але вдома. 

Поки що все в нормі. Нам дають допомогу, ліки в аптеці є, їжа в магазинах є. Здоров’я тільки немає, а так - в принципі, все є. 

Мені хочеться, щоб якнайшвидше закінчилася війна, щоб хоч трохи пожити в мирі, щоб люди не страждали.