Полуденко Юлія, вчитель, Кучанський ліцей

«1000 днів війни. Мій шлях»

Війна – це  не лише слово, це безмежний океан емоцій, переживань та змін, які назавжди залишають слід у душі кожного з нас. Війна - слово, яке назавжди змінило моє життя і життя мільйонів людей. З першого дня, коли я почула звістку про її початок, моє серце наповнилося страхом і тривогою за майбутнє. Здавалося, що звичний світ раптом зник, залишивши тільки туман невідомості. Відтоді розпочався мій власний шлях у новій реальності, наповненій випробуваннями, втратами, але й безцінними уроками.  

На самому початку важко було усвідомити, як багато змінилося. Я бачила, як моє село почало жити за новими правилами - сигнали тривоги, відсутність світла, вимушені переїзди рідних та знайомих.

Кожен день приносив новини, які лише погіршували ситуацію. Та поступово я зрозуміла, що, хоч і не маю сили зупинити війну, можу взяти на себе відповідальність за свої рішення і допомогти тим, хто поруч. Протягом цих місяців я навчилася долати страх. Війна навчила мене приймати реальність такою, якою вона є, і знаходити сили в собі для того, щоб рухатися далі. Можливо, цей шлях вимагав більше, ніж я колись думала, але разом із тим я почала більше цінувати те, що маю: свою родину, друзів, кожен мирний ранок, що став особливим. Особливо цінним стало відчуття єдності з іншими. Під час війни кожен з нас відчув, що ми не самотні у своїй боротьбі. Друзі, колеги, незнайомі люди - ми стали одним народом, який здатний підтримати одне одного навіть у найтемніші часи. Ця підтримка дарує надію, коли здається, що сил уже немає. Однак найважливіше, що дала мені війна - це усвідомлення справжньої цінності миру.

Тепер я знаю, що мир - це не просто відсутність війни. Це можливість жити без страху, планувати майбутнє, зустрічатися з друзями, навчатися і працювати.

Мир - це право, яке ми повинні відстояти, і я сподіваюся, що мої дії, як і дії кожного українця, наближають цей день.  Мій шлях під час війни не був легким. Але, озираючись назад, я бачу, що він зробив мене сильнішою. Я зрозуміла, наскільки важливо берегти людяність навіть у найважчі часи, цінувати кожну мить і допомагати тим, хто поруч.

І тепер я мрію лише про одне - про мир, який стане можливим завдяки силі та незламності нашого народу.

Ця цифра – 1000 днів – говорить не тільки про тривалість нашого випробування, але й про нашу витримку. Кожен день наближає нас до перемоги, кожен день - це ще один крок на шляху до миру, який ми так прагнемо повернути. Я зрозуміла, як важливо боротися не лише за себе, а й за тих, хто поруч. Я  зрозуміла, що ми можемо бути сильнішими, ніж думали.