У мене є жінка і дитина двох років. Жили ми гарно, поки не прийшов «руський мір». Ми переїхали, тому що там зараз неможливо проживати. Спочатку думали, що нічого не буде, що все це - ненадовго. А коли рашисти добралися до нашого села, тоді ми все побачили на власні очі і все відчули. Там досі батьки жінки проживають.

У нас маленька дитина, а в селі не було продуктів – магазини пограбували. Не було ні світла, ні води, і ми вирішили звідти виїхати.

Дорога важка у нас була. Дуже страшно було виїжджати, проїжджати всі блокпости. Ми за 50 кілометрів  проїхали 12 блокпостів російських. Страшно з дитиною було їхати. 

Тут нам почали допомагати - дають гуманітарну допомогу різні фонди. Я працюю зараз в Метінвесті.

Будемо тут поки жити, а далі - побачимо. Думаю, що до зими все завершиться. Тоді ми з’їздимо в своє село і побачимо батьків.