Витвицька Софія

10-а клас, Смілянська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №10

Вчителька, що надихнула на написання – Ткаченко Юлія Валерівна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Бути українкою – це не лише мати паспорт нації, це ідентичність, що несе в собі багато унікальних рис, які роблять нашу націю особливо цінною та значущою.

По-перше, українські жінки надзвичайно сильні духом та відважні. Історія України свідчить про те, як українські жінки були активними учасницями національних рухів, захищаючи свою країну від загарбників і тоталітарних режимів. Вони були символами сили й незламності. Про їхню велику силу свідчить їхня готовність вступати в боротьбу за права та свободу.

Візьмемо до прикладу княгиню Ольгу з літопису «Повість минулих літ». Це Українська жінка, в якої вбили коханого та вона залишилась сама з сином. За Ігоря княгиня помстилась тричі. Після смерті князя древляни вирішили запропонувати їй у чоловіки свого князя Мала, пославши до Києва старшин. Ольга не розгубилась та віддала наказ кинути човен із послами в заздалегідь викопану яму, де живцем засипали древлянських представників. Наступного разу Ольга попросила прислати їй найкращих мужів. Коли древляни прибули до княгині, їх настигла друга помста у лазні, де їх спалили живцем. Третя помста теж не обійшлась без хитрощів: вона знову звернулась до древлян зі словами: «Іду я вже до вас. Тож готуйте медів багато у граді, де вбито мого чоловіка, хай поплачу над труною його і вчиню тризну чоловікову моєму». Коли древляни запитали за сватів, яких вони посилали до неї, вона відповіл, що вони ідуть сюди разом з дружиною. У давні часи існував звичай на поминальному банкеті влаштовувати змагання та воєнні ігрища. Ольга вирішила використати це на свою користь, звеліла отрокам своїм пити за них, а потім вбити їх. І вбили їх п’ять тисяч.

Коли Ольга вийшла з військом походом на древлян, їхня облога тривала рік, але місто так і не взяли, після чого княгиня вийшла з переконаннями, що вона вже помстилась за свого чоловіка і більше не має бажання воювати. Переконувала. що візьме данину та піде, після чого їй були запропоновані хутра та мед. Ольга відмовила словами: «Не маєте ви ні меду, ні хутра, дайте мені по три голуби та горобця з кожного двору». Після отримання данини наказала до кожної лапки птаха прив’язати трут, а як смеркне – підпалити та відпустити на волю. Голуби полетіли до своїх голубників, горобці під стріхи. І все місце спалахнуло одночасно. Княгиня наказала ловити людей, які почали тікати та вбивати, а інших брати у полон.

По-друге, українки славляться творчістю та обдарованістю. Наша культура славиться своєю музикою, живописом, літературою танцями.

Багато видатних українських митців, письменників і вчених є жінками. Вони здатні виражати свої думки та почуття через різноманітні мистецькі вирази. Українки володіють неймовірною роботящістю та стійкістю.

Ми здатні працювати над досягненням своїх цілей і несемо відповідальність за своє життя та життя своєї сім’ї.

Візьмемо до прикладу теперішню ситуацію в країні. Безліч жінок були змушені виїхати за кордон. Жінки тепер будують там нове життя як, наприклад, мій колишній тренер - відкрила свою студію танців в Німеччині, та навчає дітей танців. Багато жінок залишились без чоловіків, або синів та доньок, які загинули на полі бою.

Чому я пишаюсь тим, що я українка? Тому, що бути українкою – це означає бути справжньою супергероїнею. Вміти поєднувати в собі силу духу, творчість, працьовитість та відданість своїй рідній країні.

Бути українкою – це мати суперсилу, яка допомагає подолати всі труднощі та досягти найвищих цілей. Українські жінки є джерелом незрівнянної сили й натхнення для всього світу.

Незламність українського духу і сила української нації полягає в історичних випробуванях – Україна зазнала багато тяжких моментів у своїй історії, включаючи окупації та режими. Проте нація завжди зберігала свою самостійність та боролася за свої права. У гідності та спільноті, творчості й культури, волі й незламності.

Отже, пишатися тим, що я українка - означає пишатися своєю національною спадщиною, культурою та історією. Це також означає бути готовим зробити свій власний внесок у розвиток та процвітання України та підтримувати її цінності в сучасному світі.