Валентина Дмитрівна під час війни втратила сина, померли два її брати і невістка. Будинок двічі зазнав обстрілу і доводилося перекривати дах, ремонтували веранду. У 2015 снарядом розбило машину та вікна. Сиділи голодні у підвалі.
Війна відібрала в людей елементарні людські умови для життя, не було ані газу, ані світла. Пенсія мінімальна, та її ні на що не вистачає, вижити важко. Будь-які звуки лякають людей та змушують здригатися. Жінка мріє дожити до мирних часів.
