Наталія Анатоліївна працює на пошті. Перший день війни була на роботі. Почався обстріл і паніка, люди бігли хто куди, кругом все свистіло, гриміли вибухи.
Спочатку довелося ховатися у підвалі, а потім сиділи у квартирі, у коридорі. Стало важко жити, нікуди не поїхати, не піти, не було грошей і ледве зводили кінці з кінцями. Як усе мирне населення жінка мріє про нормальне, спокійне життя.
