Війна змінила в нашому житті практично все. Ми залишили свій будинок, який зараз уже зруйнований, і рідне місто, яке перебуває в окупації. Тепер у нас зовсім інше життя. Дитина стала дуже знервованою, а моя мама особливо важко пережила все, що сталося.

У перший день повномасштабної війни ми були вдома і рано-вранці ще спали. Мені зателефонували родичі та сказали, що по всій країні почалася війна. Було важко повірити, що наше звичне життя може змінитися настільки раптово.

Дитина на той момент була вже достатньо дорослою, тому я вирішила нічого не приховувати. Сказала все як є - почалася війна і тепер нам потрібно ховатися та берегти себе.

Найстрашнішим назавжди залишився саме день початку повномасштабного вторгнення. Звістка про війну, страшні звуки навколо і розуміння того, що відбувається, викликали сильний страх.

Пережите позначилося на психологічному стані всієї родини. Ми стали набагато більш нервовими. Дитині важко впоратися з пережитим, дуже сильно постраждала психологічно і моя мама. Втрату дому, окупацію рідного міста та необхідність повністю змінити своє життя дуже важко прийняти.