Бесчетнова Валерія, учениця 11 класу Комунального закладу "Харківський ліцей №51 Харківської міської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Таровита Ірина Олександрівна

Моя Україна майбутнього

Учора мені написав один неприємний хлопець. Сам він не має ніякого стосунку до мого есе, але він сказав багато прикрих речей, як-от: «Не можна ідеалізувати країну, у якій ..... усе погано». Мене це обурило. Я люблю нашу країну, але ідеалізувати її не маю наміру. Я стикалась з багатьма неприємними ситуаціями в Україні, знаю про проблеми, яких, звісно, немало. Але невже все так погано?!

Ні, я так не вважаю. Нам є куди рости. Тому поділюся думками про те, якою у моїй уяві постає Україна майбутнього. Моя Україна.

Моя Україна майбутнього зелена, простора. Вона зручна для всіх і кожного. У містах є велодоріжки, пандуси, трамваї. Навкруги ростуть дерева, квітнуть довголітні квіти, які не треба пересаджувати що кілька місяців. Пішохідні доріжки чисті, широкі й дозволяють дістатися куди завгодно.

Моя Україна майбутнього толерантна, культурна. Ти можеш бути ким завгодно в Україні, любити кого хочеш і робити те, чого душа забажає. Звісно, у рамках дотримання прав і свобод інших громадян.

В Україні розвинена культура: зберігається наша старовинна архітектура, і створюються сучасні об’єкти будівництва; популяризовані класичні кіно, музика, література, й активно розвиваються нові. Тут є все для ініціативних.

В Україні майбутнього гарні лікарні та комунальні заклади. Система надання послуг працює швидко та ефективно. У моїй Україні майбутнього не дають і не беруть хабарів та діють на користь українців і громадян інших країн, які обрали для тимчасового чи постійного проживання нашу країну.

Моя Україна майбутнього – осередок туризму. Сюди приїжджають люди з усього світу, дедалі більше з'являється знаків та оголошень англійською. Починають відновлюватися історичні пам'ятки, заповідні території, парки, ліси. Мою майбутню Україну відзначають, як країну неймовірної краси.

В Україні майбутнього привітні люди з гарними зарплатами; школи з реформованою системою освіти; університети, у яких поважають студентів і створюють усі умови, щоб зі стін цих закладів виходили конкурентоздатні фахівці.

У моїй Україні майбутнього люди вільні — вільні від упереджень, від страхів, від ненависті. Вони не бояться бути собою, не бояться робити те, що хочеться, замість того, що вимагають інші. Вони не бояться, бо знають, що їх завжди підтримає держава.

Я бажаю Україні найкращого. І, звісно, не хочу сказати, що наша країна погана зараз. У нас майже все є. Я вірю в зміни на краще: ще більше якісного кіно, приємної музики, цікавої літератури, ще якісніша освіта, ще більш культурне й освічене суспільство.

Це все можливо – і я вірю, що наше майбутнє справді таке.

У моїй Україні, звісно, є місце й мені. Я хочу популяризувати культуру нашої країни, розповідати світові про наш потенціал, мрію ініціювати креативні проєкти із взаємодії українських митців з іноземними. Можливо, навіть підтримувати волонтерські акції.

Тож в України великий потенціал і серйозні перспективи, і тільки від нас з вами залежить, наскільки швидко настане омріяне майбутнє.