Я живу в Дружківці. Ніколи не очікувала, що почнеться війна. Від вибухової хвилі у будинку вилетіли вікна. Я думала, що все - загину. Постійно живу в стресі, це жахливо. Моя донька має інвалідність, вона погано бачить. Тримаємось, як можемо. Буває дуже страшно. Дуже хочу, щоб до Дружківки не дійшла лінія фронту. Мені шкода, що Росія бомбить наші міста. У Дружківці багато побитих будинків. Я дуже хочу, щоб всі люди жили в мирі. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. С подіваюсь, життя буде таким, як раніше.