Війна застала мене раптово. Чоловік забрав мене з роботи. Було дуже гучно і страшно.

У місті була нестача води з центрального водопостачання, почалися перебої зі світлом і газом, іноді їх не було по кілька днів.

Ми евакуювалися всі разом. Чоловік був за кермом, зі мною була донька. Коли виїжджали, був ранковий обстріл, було дуже гучно, але нам вдалося виїхати.

Кішку ми залишили з мамою, але мама потім теж виїхала. Кішечка дуже злякалася, засумувала і померла.

Психологічно мені було дуже важко. Але друзі, до яких ми приїхали, сильно підтримали морально. Я швидко знайшла роботу, і це теж допомогло впоратися.

Зараз для мене найголовніше - щоб мої рідні повернулися з війни живі і здорові, щоб війна закінчилася і в житті з’явилася хоча б якась стабільність.