У 2022 році наша сім'я була змушена виїхати з Донецької області в Олександрію Кіровоградської області. Але через важкі фінансові труднощі вже через 7 місяців ми повернулися додому. А далі сталося нове лихо - у 2023 році наш дім постраждав від пожежі. Це був найстрашніший момент, коли ми залишились на вулиці в тому, в чому вийшли з дому. Ми його тоді трохи привели до ладу та все ж лишилися вдома.

Але зараз ситуація сильно загострилася, місто постійно перебуває під обстрілами. Почалась частково примусова дитяча евакуація, і серце крається, бо цього разу мабуть виїжджати доведеться назавжди. Дитина також сильно переживає руйнування домівок своїх друзів, хоча, на щастя, всі вони залишилися живі. Мені б надзвичайно хотілося допомогти дитині пережити цей складний, переломний момент і впоратися зі стресом.

Попри весь цей важкий тиск, дитина намагається розвиватися. Вона захоплюється шахами та грою на фортепіано, її дуже надихає класична музика. У майбутньому вона мріє відкрити свою власну справу, і я вірю, що ці захоплення допоможуть їй вистояти.