Повідаш, 2 курс, Харківський Педагогічний фаховий коледж

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24-го лютого 2022 року сталася жахлива подія, яка назавжди змінила життя кожного українця. І до сьогоднішнього дня нічого не змінилося, війна продовжує забирати сотні життів, руйнувати інфраструктуру, людські домівки тощо. Та не дивлячись на це все, наш народ продовжує впевнено стояти на своїх ногах, ми не пали духом. І це завдяки нашій єдності.

З перших днів війни люди тримаються разом, підтримують один одного, як матеріально так і морально, та всіляко допомагають один одному.

Мені довелося бути і свідком таких допомог, і брати в них участь. З початку повномасштабного вторгнення я проживала у відносно спокійному місці, тому тут було дуже багато біженців, яким потрібна була допомога. В ті дні люди згуртувалися, вони могли сказати: “Це не мої проблеми, вирішуйте самі”, - але кожен проявив людяність, і всі ми стали однією великою сім’єю. Місцеві жителі ділилися своїм житлом, їжею.

В школи, лікарні, будинки культури - скрізь заселювались біженці, а інші намагалися їх підтримати.

Також ділилися теплим одягом, ковдрами, матрацами. Місцеві пекарні не працювали, тому жителі селища зносили продукти в відведене місце і там жінки власноруч напікали хліб, скільки могли…

Також величезне значення має допомога військовим. В селищі де я проживаю регулярно проводяться благодійні акції, заходи, концерти, на яких збираються для військових кошти, їжа, теплі речі тощо. Якось, ми з родиною робили свічки з металевих банок і передавали на передову хлопцям-воїнам.

Потрібно завжди пам'ятати, що ми зараз живемо завдяки їм, а вони завдяки нам. Цей взаємозв’язок між тими, хто в тилу, і тими, хто на передовій, створює невидиму, але дуже міцну нитку єдності. Кожен внесок, навіть найменший, набуває величезного значення.