Сліпух, 2 курс, Харківський педагогічний фаховий коледж Комунального закладу « гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24 лютого 2022 року я прокинулася від дзвінка бабусі. Спочатку подумала, що вона помилилася - хотіла ще поспати перед контрольною і не хотіла відповідати. Але коли взяла слухавку, почула її переляканий голос, вона тихо сказала: «Почалася війна».

Я пішла до мами, запитала, чи треба йти до школи. Вона сказала: «Ні, почалася війна». Ці слова були шоком. У класному чаті всі писали, що чули вибухи. Було страшно й незрозуміло.

Ми з мамою почали збирати речі. Коли над будинком пролетів літак, серце завмерло - ми не знали, свій це чи ворожий. Увечері почались вибухи, тряслись вікна. У будинку не було підвалу, тому 25 лютого ми переїхали до друзів нашої родини. Там був безпечний підвал. І саме тоді я вперше відчула справжню силу допомоги. Нас прийняли, підтримали, дали відчуття захисту.

Пізніше були ще страшніші дні: бомбили поруч, я швидко схопила нашого папугу в клітці, і ми побігли до підвалу. Але найголовніше - ми були разом і підтримували одне одного Нам багато хто пропонував виїхати - в Польщу, Канаду, Німеччину. Люди щиро хотіли, щоб ми були у безпеці. Я зрозуміла, що це - прояв людяності.

Але я вирішила залишитися вдома, у Харкові. Тут моє життя, мої мрії, моє майбутнє.

Сьогодні наша родина живе у постійній тривозі, бо нашу близьку людину забрали на фронт. Але я тримаюся, не падаю духом, бо розумію, що йому там зараз важче ніж нам тут. Тримається і вся наша молодь. Ми не здаємось, віримо в мир і допомагаємо одне одному.

Війна показала, що головне - це людяність, підтримка та віра. Я мрію про мирний Харків, де знову буде чути музику, сміх і радість, а не вибухи і «шахєди»

Допомога змінила мій погляд на світ. Вона показала, як важливо бути добрим, навіть у найважчі часи. Мир - це найбільша цінність. І ми обов’язково його здобудемо.