Влітку 2020 року жителі на той час прифронтової Мар'їнки розповідали журналістам місцевого ТБ, що вперше за тривалий час засинають удома не під канонади вибухів. Все змінило повномасштабне вторгнення Росії. Вже за два роки в майже десятитисячному містечку залишились від сили 500 цивільних, а до кінця 2022-го з міста евакуювали всіх. Матеріал Радіо Свобода.
«Всі ці місця, всі ці вулиці - це все мої дуже рідні місця. Я бачу цей зруйнований РАГС і розумію, що був тут разів десять, тому що у нас дуже-дуже велика родина, і коли якесь весілля, то люди обов'язково їхали туди. Вальс Мендельсона, коровай, потім гучні гуляння. Гуляння такі - за нашими українськими традиціями», – пригадує журналіст Олег Решетняк.
Олег виріс на околицях Мар'їнки, в селі Олександрівка, яку гібридні сили РФ захопили в 2014-му – вона лишилась в окупації. Каже, що для нього в дитинстві кожна поїздка до Мар'їнки була справжньою пригодою.
«Я пам'ятаю, як ми з дідусем брали насіння і їхали на елеватор. Я дуже маленький був. Він мене садив на мотоцикл, мотоцикл повний насіння, яке потім треба було переробити. І уявити, що цей елеватор у майбутньому стане стратегічною точкою оборони, тому що це - важлива точка там, лінія фронту… як можна було це уявити?» – каже Олег.
Мар'їнка, 14 квітня 2022 року
Мар'їнка практично прилягає до околиць окупованого Донецька, тому з 2014 року стала однією з гарячих точок російсько-української війни. Про це маленьке місто говорила вся Україна.
У 2015-му в Мар'їнці відкрили один із трьох пропускних пунктів на Сході між окупованою та вільною територією України.
Це була найкоротша дорога з підконтрольної території до Донецька, й щодня її долали кілька тисяч людей.
КПВВ «Мар’їнка», квітень 2017-го
«Люди взагалі не усвідомлювали, де вони і чому вони важливі. А звідки вони це будуть усвідомлювати, коли… ну хто їм це пояснював? Вони собі жили-жили, а потім в один момент 14-го року з'явився кордон. Ну, бо фактично - це кордон. Якщо це не кордон, то принаймні, це паркан. По факту, якщо вже відверто, це фронт», – розповідає Олег Решетняк про момент, коли Марʼїнку та Олександрівку розділила лінія розмежування.
«Вони собі жили і навіть не усвідомлювали, що вчора вони могли просто «лісапєтом», як там кажуть, проїхати з Мар'їнки до Олександрівки, а вже сьогодні ти ніяк цього не зробиш. І оці всі культурні зв'язки, сімейні зв'язки: одні залишилися там, інші – там. Вони між собою говорять, про щось спілкуються, але вони... от той момент, коли ти став і дивишся на ту лінію фронту, там ти вже бачиш якийсь стадіон, на якому ми у футбол грали, і ти дивишся і розумієш, що це дуже поруч, але дуже далеко водночас», – додає він.
Та попри близькість до лінії фронту, місто жило життя – відкривалися школи, розвивався малий бізнес.
До повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну у Марʼїнці проживало близько 10 тисяч осіб. Мар'їнка, березень 2017 року
А вже 17 лютого 2022-го обстріли в районі Мар'їнки посилилися. З того моменту для міста розпочався зворотний відлік.
«Я був впевнений завжди, що Мар'їнці ще буде непереливки в майбутньому. Ну, тобто вже зараз, як це сталося (повномасштабне вторгнення – ред.). Але коли я дивлюсь на оці відео з дрона, то розумію, що такого точно не очікував побачити. Це… Це просто пекло на землі», – ділиться журналіст.
Олег розповідає, що досі не може стримати сльози, коли переглядає відео зруйнованого міста.
«Коли я побачив відео, де Ярослав їде Мар'їнкою (мова про матеріал Донбас Реалії від 2 червня 2022-го журналіста Ярослава Кречко – ред.), мене реально колотило. Я просльозився саме від того, що пам'ятаю цих людей. Не конкретно тих, кого там евакуювали. Я просто пам'ятаю образ тих людей, які там жили. Це яскравий приклад того, що все, що ти мав у минулому, в один момент може просто зникнути. І через те, що я багато працював на війні і з війною, я це вже давно збагнув. Але коли я бачу відео саме з Мар'їнки, на мене це справляє особливий ефект», – відверто каже Олег.
Бої за Мар'їнку тривали майже два роки. У грудні 2023 року лінія фронту перемістилася вже на околиці міста.
Сьогодні Мар'їнка, її будинки та вулиці залишилися хіба що на картах.
Мар’їнка після атак РФ, 11 травня 2023 року
«Це ніби хтось забрав твоє минуле, залишив тільки спогади. Але немає можливості до тих спогадів хоч трошки доторкнутися. В моєму випадку ще є можливість повернутися [наприклад] в Донецьк, і ця можливість мотивує, надихає. І все ще таке враження, що цей момент настане. Він точно настане. Ми не знаємо, це буде через місяць, рік, два, десять. Ми ж точно знаємо, чим закінчилася історія з Берлінською стіною, правильно? Вона впала. А у мого дідуся вже не буде можливості доторкнутися до цих своїх спогадів з дитинства, з молодості [у Мар'їнці]. Тому що більше не залишилося там, що згадувати. Там вже все, там зовсім інший світ», – каже Олег.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.