З першого дня війни наша родина з вісьмома дітьми потрапила в окупацію в селі Борщова Липецької ОТГ. Саме звідси почався наступ на Харків. Три місяці ми жили під постійними обстрілами, без зв’язку, тепла і нормального харчування. Молодшому було лише один рік.

Постійні обшуки і погрози стали частиною нашого життя. Чоловік був під арештом. Діти були перелякані. Був момент, коли на дитину націлили автомат.

Діти пережили страшні часи. Жодного дня вони не виходили на вулицю. Ми спали і жили у підвалі. Їжею нам допомагали, ділилися тим, що мали.