Рячук Данило, 10 клас
Комунальний заклад «Малобілозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Павлова Людмила Григорівна
"Моя Україна"
Ти хочеш, Друже, розповім я казку:
Про Україну – Матінку мою?
Сюди додам і болю, правди, ласки,
Але все рівно я її люблю!
Люблю степи, простори й полонини,
Люблю чарівність й глибину душі,
І ще додам я вікову невинність,
Людську скорботу в проклятій війні.
Як хочеться обняти тебе, ненько,
З твоїм умінням радісно співать
Пісень твоїх і, сидячи близенько
Один до одного, так ніжно цілувать.
Єднаймося, прошу, молюсь до Бога.
І Схід, і Захід, схаменіться всі!!!
Вертайтеся до рідного порогу,
До України, Матінки, Землі.
Вклоніться щиро до землі чолами,
Вона пробачить діточок своїх,
Брати і сестри, Схід і Захід з нами,
Давайте змиєм цей кривавий слід!
Криваві сльози на очах у мами
Зітремо миром, і з добром в душі
Обнімем неньку лагідно руками
Пліч-о-пліч разом, з неба до землі.
Продовження казки в моїй Україні,
Навіки щасливій, навіки єдиній.
Де в кожному слові і в кожному домі…
Лунає дитячий і сміх, і промова…
весна 2020 року
далі буде …
…восени 2023 року…
Той день, у лютий холод, так гриміло все.
Я буду пам'ятати до життя.
Забігла МАМА, обійнявши за плече,
Вставай, рідненький, почалась війна.
І все перед очима, закінчився сон.
Такий яскравий, добрий і привітний.
Навіщо так, розтурбували ви село.
А по хатах кричали громко діти.
Навіщо??? Хто вам це сказав??
Що в Україні люди злі й не добрі...
Що ми комусь загрожуєм, і у свята...
Їмо дітей, а по хатах безбожні.
Навіщо ви придумали це все?
Щоби зайти без стуку в Українську хату?
Запам'ятайте ви до віку русичі.....
Ми в УКРАЇНІ!!! ДІТИ, БАТЬКО, МАТИ!!!!!!!!
