Мене звати Вікторія. Я навчаюся в 4 класі, школа, нажаль, онлайн. Маю хоббі, малювання та бісероплетіння. Допомагаю своїм батькам. Маю маму та тата, ще кицю Ельку та морську свинку Пеппу.
У перші дні війни було дуже страшно, проїздили танки, були вибухи. Весь час ми ховалися у підвал, погріб. Зеленим коридором виїхали 14 березня до Львівської області, де знімали квартиру я і мама. Тато вивіз нас і повернувся додому, він енергетик, тому був дуже потрібний вдома. Розлуку з татом витримали лише 2 місяці і 20 днів. Тому повернулися додому. Наразі наша область потерпає від обстрілів, але є батьки, які заспокоюють від хвилювання.
Мирного неба, щоб були поруч у кожної дитини батьки, захисникам здоров'я, для себе хоть солодощів
