Мене звати Поліна. Наша сім'я – це мама,тато,я і мій маненький братик,який народився вже коли була війна. Ми дуже дружна і весела сім'я - були такими поки не навчалась війна(. Ми жили щасливо, так почалась війна, і я з мамою і братиком у маминому животику були змушені тікати від рашистів до Польщі(, бо вони зайшли в наше містечко і тато нас відправив з дому. Я дуже плакала і не хотіла їхати. І ми були в чужій країні цілий рік. Я там ходила до школи, звісно, люди були там добрими до нас, та кожного дня я думала про свого рідненького тата, який вдома під обстрілами.
Там мама народила братика і тато його не бачив цілий рік(. Та вже приїхали нарешті додому, тільки дім не такий(, нема спокою від цих рашистів.... Зруйнували мою рідну школу(, знищили моє селище. Я ненавиджу їх.... Чому вони прийшли до нас(. Ми так добре жили .
Хочу попросити у Святого Миколая щоб він вигнав тих клятих рашистів з моєї України і ми жили мирно і щасливо як колись!!! Я хочу ходити до школи. І хочу, щоб це все, що зараз діється, було дурним сном, хочу прокинутись завтра і щоб не було війни, щоб все було цілим і люди всі живими!!!!! А братику хочу попросити машинку на пульту, нехай собі грається, бо він ще зовсім маненький і нічого не розуміє.
