Вони були змушені покинути рідні домівки і оселитися в Запоріжжі через повномасштабне вторгнення РФ до України. Втім, не складають рук – на новому місці відновлюють свій бізнес та навіть засновують в умовах війни нову справу. Радіо Свобода записало історію бізнесу, засновницею якого у Запоріжжі стала вимушено переміщена особа.
«Мені хочеться знову команду зібрати», – каже підприємниця і жителька Мелітополя Інна Новікова.
Зараз вона перезапускає власну справу в Запоріжжі, куди евакуювалась навесні 2022 року. До повномасштабного вторгнення фірма Інни займалась рекламною справою та виготовляла сувенірну продукцію в її рідному місті.
«Що це таке? Це нанесення зображень на текстиль, футболки, шопери, світшоти. Також нанесення на тверду поверхню – чашки, магніти, каміння, пазли, чохли для мобільних. Працювали з фізичними і юридичними особами. Якщо фізичні особи – то це на подарунки; юридичні особи – то це корпоративний стиль, одяг, подарунки своїм клієнтам», – пояснює підприємниця.
Інна Новікова створює сувенірну продукцію
Початок повномасштабного вторгнення РФ до України застав Інну та її близьких у рідному місті.
«У нас вже 24 лютого під містом Мелітополем стояли російські війська. Наступного ранку вже зайшли до міста. Зрозуміло, що про роботу мова не йшла. Потім зник інтернет. Ми взагалі не думали про роботу – її не могло бути. Нема кому купляти – все закрито. Це було зрозуміло, що не швидко буде. Але ми не думали, що це буде так довго. Думали, за два місяці виїдемо. Ми всюди бачили по вулицях ходили російські військові. На це було дивитись дуже важко. Навіть якийсь страх був, що вони можуть тебе затримати, забрати кудись», – каже Інна Новікова.
І зазначає: «Наш бізнес був з реклами і дизайну, а що могло знадобитися ворогам? Їм міг знадобитися дизайн, щоб щось друкувати, і тому ми розуміли, що ми можемо потрапити під тиск. Тому ми намагались виїхати. Ми чекали на «коридор» тому, що деякі наші знайомі виїхали через Пологи (районний центр Запорізької області, що перебуває нині в окупації військ РФ – ред.) під обстрілами, під кулями. Ми чекали, коли буде «коридор», щоб можна було більш безпечно виїхати. І коли оголосили у числах 16-18-х, що з Маріуполя відкрився коридор, ми подумали, що нам треба виїжджати. Ми зібрались і поїхали через Токмак, через Молочанськ».
Інна виїхала з близькими до Запоріжжя 18 березня 2022 року. І нині працює над перезапуском власного бізнесу в цьому місті.
«Це важко. Важко і морально. Важко і фізично. Сили дає, мабуть, віра у перемогу і віра в те, що все вийде. По-перше, в мене є досвід немалий – розумію, що я не розвинусь за короткий час, тобто розумію, що треба докладати свої сили, вкладати кошти, які в обороті. Маю вкладати, вкладати і знову вкладати. І вкладення постійно є. Десь до півроку я себе налаштувала, що буде нелегко. Тому не чекаю великих результатів, бо якщо чекаєш упродовж місяця-півтора й у тебе не відбувається якихось швидких стрибків – можеш засмутитися, все згорнути і не йти далі», – каже Інна Новікова.
Та чи не страшно перезапускати свою справу у прифронтовому Запоріжжі? Адже від міста - близько 50 км по прямій до лінії фронту. І як пише німецьке видання Bild, Кремль хоче захопити Запоріжжя до кінця 2026 року.
«На даний момент нічого, мабуть, вже не страшно після того, як ми виїхали, все втратили, і частина нашого життя лишилась в Мелітополі. Ми кожен день у цих хвилюваннях. Мені на даний час не страшно. Навіть, якщо щось критичне станеться, то у мене обладнання, яке важко нести, але якщо в машину кудись скласти і відправити «Новою поштою» в нове місце, яке буде більш безпечне – то можна там продовжувати, тому що, якщо в мене в Мелітополі бізнес був у конкретній точці, то зараз все - онлайн», – розповідає Інна.
В рамках однієї з грантових програм Інна Новікова виграла обладнання для створення сувенірної продукції
Додає: «Оскільки у нас все залишилось у нашому рідному місті – і приміщення, і обладнання - тривалий час ми природньо чекали повернення назад. Це практично півтора роки пройшло. І я дізналась, що громадська організація «Укрпростір» проводить грантову програму з урядом Японії. Тоді я вирішила взяти участь. У серпні місяці дізналась про неї, тому що потрібно жити, відновлювати себе, відновлювати бізнес, бояи в цьому жила дуже великий проміжок свого життя».
Завдяки участі у ґрантовій програмі Інні вдалося виграти п'ять видів обладнання для створення сувенірної продукції. Вона планує розвивати і далі улюблену справу, а головне – зібрати знову свою професійну команду.
«У нас була команда. І ці дизайнери, менеджери з продажів теж виїхали, – зазначає Інна Новікова. – Багато з них лишилось в Україні. Вони теж чекають і хотіли б зі мною працювати. І мені теж хочеться дати їм робочі місця. Можливо, це буде віддалено. Поки такого нема. Поки ми чекаємо, що в мене оборот буде такий, що я зможу одного забезпечити зарплатою, другого».
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
