24 лютого поділило життя Тетяни на «до» і «після». Прокинувшись від вибухів, вона вирушила до рідних - щоб триматися разом у найстрашніші дні. Коли страх і невідомість стали нестерпними, Тетяна поїхала до Франції. Париж, робота, безпека - здавалося б, усе, щоб жити спокійно. Але серце боліло від кожної новини з дому. Три роки потому вона повернулася - щоб бути поруч зі своєю країною. Тепер живе у Вишгороді, де ночі сповнені тривог, але її підтримує віра: щира молитва, добро і сила життя обов’язково приведуть Україну до перемоги.