До війни Марина працювала льотним диспетчером у «Борисполі». Коли небо закрили - ніби перекреслили все життя. Її компанія переїхала до Болгарії, і Марина теж виїхала. Три роки у спокої, з роботою та улюбленою справою. Але серце весь цей час залишалося вдома. І вона повернулася - попри страх, всупереч йому. Тепер живе в Кропивницькому, продовжує працювати в авіації та мріє про день, коли знову відкриється небо - і для літаків, і для всієї України.