Життя змінилось кардинально - ми були змушені змінити місце проживання, я залишилась без роботи, а доня - без своїх друзів. Здоров'я підкосилось, нервова система також. Зараз у дитини поганий сон і підвищена тривожність. Дуже хочемо, щоб доня потрапила до Вас та відпочила від цієї важкої обстановки. Ще на початку війни у Дніпрі вона зазнала сильної травми, коли її маленьку подружку - собачку - загризла велика голодна собака.

Найстрашніший день... Його зовсім не хочеться згадувати. Це не перший день і не другий, і навіть не тоді, коли ракета влучила в наш дім. Це сталося, коли через 2 тижні ми намагалися вибратися зі свого району. Біля наших будинків усе було заміновано, випало багато снігу. Але знайшлась людина, яка згодилась вивезти нас до залізничного вокзалу. Нам треба було спочатку дійти до головної дороги, і ми на свій страх і ризик пішли. Спершу чоловік. На відстані від нього донечка по його слідах, а за нею я... Ми тоді навіть не чули обстрілу біля нас - настільки були зосереджені на тому, щоб не підірватися.

Попри весь цей пережитий жах, донечка намагається жити далі. Вона ходить у спортзал на BodiFit, займається малюванням, любить слухати музику та танцювати. Також у неї з'явилось нове хобі - валяння з шерсті. Надихає її саме малювання та прослуховування музики, але вона дуже боїться критики. Доня з радістю може показати іншим, як валяти з шерсті або малювати. А її найбільша, найсвітліша мрія - потрапити в Діснейленд.