Моє життя змінилося повністю, адже я рятувальник і працюю у ДСНС. Окрім нового, надважкого формату роботи, болісні зміни відбулися і в сімʼї - ми розлучилися з дружиною. Для дитини це став дуже важкий період, на який наклалися ще й жахи війни.

Найстрашнішим спогадом залишається перший місяць повномасштабного вторгнення. Тоді моя сімʼя жила у підвалі будинку, ховаючись від постійної небезпеки. Донька на власні очі бачила прильоти, що були неподалік від нашого дому, і чула сильні вибухи, які назавжди врізалися в памʼять.

Попри всі стреси та розлучення батьків, вона намагається триматися і розвиватися. Зараз донька займається танцями на пілоні, захоплюється плетінням з бісеру та активно вивчає англійську мову, шукаючи в цьому порятунок від важкої реальності.